У травні 2020 року розпочалося створення філії «Вокзальна компанія». До кінця жовтня вона має об’єднати вокзали по всій Україні. Про те, як працюватиме ця структура і якою є стратегія розвитку вокзалів розповів новий директор філії «Вокзальна компанія» АТ «Укрзалізниця» Володимир Коваль.
Про нового керівника
Володимир Коваль — фахівець у сфері управління об’єктами нерухомості, офісними центрами, торговельно-розважальними комплексами та ін. Активно впроваджує в Україні найкращі світові практики у сфері управління такими об’єктами та підвищення їх привабливості для клієнтів. Має успішні кейси залучення орендарів на вигідних комерційних умовах.
Також реалізовував проекти у сфері системної інтеграції для клієнтів однієї з найбільших ІТ-компаній України. [Системна інтеграція – розробка і впровадження комплексних ІТ-рішень щодо автоматизації технологічних та бізнес-процесів компанії – прим. ред.].
Автоматизацію процесів планує просувати як у Вокзальній компанії, так і в Укрзалізниці загалом.
«Моє завдання — забезпечити комфорт і якісний сервіс для клієнтів наших вокзалів, вийти на беззбитковість, а пізніше — на прибуток. До прикладу, коли приїздимо в аеропорт, нам все подобається — зручна інфраструктура, гарний ремонт, магазини, кафе. Чому цього немає на вокзалі? Це велике питання. Багато ж наших вокзалів — це пам’ятки архітектури. Маємо зробити їх магнітами, які притягуватимуть не лише пасажирів, а й відвідувачів, які прийдуть сюди на екскурсію, шопінг, або навіть просто випити кави»
Про створення Вокзальної компанії
Наразі вокзали генерують для Укрзалізниці близько 500 млн грн збитків щорічно. Вокзальна інфраструктура потребує значних капітальних вкладень та реконструкції. Спектр послуг і ціни на вокзалах суттєво відрізняються, оскільки встановлюються на місцевому рівні, що дуже незручно для користувачів.
Тож основна ціль реформи — об’єднати вокзали у одній структурі, підвищити ефективність управління ними, зробити більш привабливими для інвесторів та клієнтів, а також уніфікувати послуги, які надаються на вокзалах.
«Наразі ми прийняли весь персонал і все майно базових вокзалів. На другому етапі реформи приймемо персонал вокзалів, які нині перебувають у підпорядкуванні регіональних філій. При цьому за співробітниками зберігається трудовий стаж. На етапі створення Вокзальної компанії скорочень працівників не передбачається. Ба більше: ті, хто гарно себе зарекомендували, підуть на підвищення й матимуть більшу зарплатню. У подальшому в філії впроваджуватимуться проекти з автоматизації процесів, що дозволять підвищити продуктивність праці співробітників».
Що таке концесія і чому її не варто боятися
У широкому сенсі концесія є договором про передачу природних багатств, підприємств або інших господарських об’єктів, що належать державі чи територіальній громаді, в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним компаніям чи приватним особам.
У випадку Вокзальної компанії концесія — це надання державою в особі Міністерства інфраструктури України інвестору права на управління певним вокзалом на платній та строковій основі на підставі концесійного договору. Умови концесії визначатиме держава. Концесіонер нестиме майнову відповідальність та можливі підприємницькі ризики, він не зможе виходити за рамки концесійної угоди з державою.
Наразі Міністерство інфраструктури України у співпраці з міжнародною компанією IFC визначило 7 вокзалів, які планується передати в концесію. Це — Київ, Харків, Хмельницький, Миколаїв, Вінниця, Чоп і Дніпро.
«Разом з міжнародними спеціалістами ми готуємо техніко-економічне обґрунтування по цих вокзалах. Плануємо до другої половини 2021 року вийти на перший конкурс. Важливо, щоб потенційний інвестор дійсно вважав за доцільне вкладати кошти в інфраструктурний об’єкт і чітко розумів, як швидко це окупиться. При цьому слід розуміти, що той обсяг послуг і робіт, які зараз надаються Укрзалізницею, має виконуватися й надалі».
Про виклики, з якими доведеться стикнутися
«На жаль, зараз ми маємо проблему з пандемією COVID-19. Пасажири менше часу проводять на вокзалі, є й обмеження щодо кількості людей. У цій ситуації наш пріоритет – епідеміологічна безпека, маємо забезпечити людей засобами індивідуального захисту, а також плануємо встановити автоматизовані системи для вимірювання температури. Але ми розуміємо, що ця ситуація — тимчасова. Стратегічно мені хочеться, щоб пасажиру було зручно і комфортно на вокзалі, він хотів проводити там час і витрачати кошти».
Вистачає й інших проблем. Зокрема, в районі вокзалів часто гуртуються кишенькові грабіжники та безхатьки. За словами керівника, під час пандемії на території всіх вокзалів діє чіткий контрольно-пропускний режим — зайти можна лише з квитком на поїзд. Триває робота над тим, щоб зробити вокзали безпечнішими — укладаються договори з воєнізованою охороною, національною поліцією, розглядається можливість залучення сторонніх охоронних компаній.
Та найбільший біль вокзалів — це їхній стан.
«Десь дах протікає, десь стіна обвалилася, когось затоплює, якесь обладнання давно зламалося і не використовується. Інфраструктура потребує капітальних вкладень і реконструкції. Я не хочу нікого критикувати, але мені не зрозуміло, чому вокзали завжди фінансувалися за залишковим принципом. На жаль, зараз вони критично недофінансовані, недоремонтовані та недоглянуті. Власними силами та за кошти, які були виділені на місця, працівники здійснювали поточні ремонти. Про капітальні взагалі не йшлося. Я прагну змінити цю ситуацію. На 2021 рік ми подали на розгляд правління проєкт капітальних вкладень Укрзалізниці у вокзали».
Про ескалатор, який став мемом 🙂
Насамкінець ми попросили нового керівника розповісти, коли перестане ламатися ескалатор на центральному київському вокзалі.
«Він втомився, — сміється Володимир Коваль. — Ба більше, у нього ще й була обідня перерва з 12:00 до 16:00, а якщо серйозно, то технологічна. Перше, що ми зробили, — це змінили графік технологічних зупинок. Змістили їх на ніч, на той період, коли менше потягів і пасажирів. Основна проблема полягає в тому, що це офісний ескалатор, який за своїми технічними характеристиками не пристосований до такого пасажиропотоку. В процесі експлуатації елементи були замінені на ті, які можуть витримувати більші навантаження, але цього все одно недостатньо. Врешті його потрібно буде змінювати. Розглядаємо кілька можливих варіантів — купівлі у лізинг чи через відкриті торги».
Медіацентр «Магістраль» на замовлення Департаменту корпоративної соціальної відповідальності