У березні 2020 року, через пандемію коронавірусу, світова економіка завмерла. Компанії-виробники значно скоротили вантажоперевезення, туристичні подорожі впали до нуля. Укрзалізниця втратила частину доходів, але продовжила виконувати зобов’язання, насамперед перед колективом. Щоб зберегти Товариство та людей, керівництво розробило план виходу з фінансової ями — Антикризовий план. Перші місяці його виконання вже принесли компанії 2,4 млрд грн для покриття видатків.
Які саме заходи передбачає цей план та як кожен з нас може допомогти Компанії вижити? Про це говорили з в. о. директора зі стратегічного розвитку та інвестиційної політики Укрзалізниці Олександром Карначевим.
– Що таке Антикризовий план і як він виник?
– Через кризу Укрзалізниця втратила понад 8 млрд грн. Керівництво доручило розробити рішення, яке б допомогло Товариству вибратися з фінансової прірви, пом’якшити наслідки коронакризи. У плані йдеться про підвищення енергоефективності, запровадження неповного робочого тижня, відтермінування соціальних виплат, продаж металобрухту та непрофільних активів, а також багато інших заходів з економії витрат, так само як і заходів зі збільшення доходів. План був сформований за кожною вертикаллю управління профільними департаментами, узагальнений та затверджений правлінням. Він розрахований на 2020-2021 роки. Окремим блоком передбачено низку заходів державної підтримки, серед яких скасування земельного податку та пряма фінансова допомога. Але з усіх визначених шляхів державою реалізовано тільки відтермінування виплати дивідендів за 2019 рік.
– Як саме, на Вашу думку, Укрзалізниці мала допомогти держава?
– Йдеться про кілька рівнів підтримки. Дієвим кроком стало б пряме фінансування. Так зробили в Австрії, Литві, Німеччині, багатьох інших цивілізованих країнах. Там держава взяла на себе обов’язок із компенсації непередбачуваних втрат, щоб зберегти стабільність функціонування залізниць. В Україні є Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19. Він створений, щоб допомогти державі впоратися з наслідками пандемії. Ми зверталися до профільного комітету Верховної Ради України щодо можливості отримання допомоги з цього Фонду. Ідею виділення грошей на підтримку Укрзалізниці, як найбільшого роботодавця, відхилили. Це означає, що нам, усьому колективу Компанії, треба шукати ці гроші у власних кишенях. Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих. Тому один із заходів Антикризового плану передбачав, наприклад, виведення всього адміністративно-управлінського персоналу та частини робітників виробничих підрозділів у режим скороченого робочого тижня, що реалізовано з 1 липня 2020 року. Необхідно зазначити, що з початку року, попри кризу, скорочення персоналу в УЗ не відбувалось.
– Які законодавчі зміни змогли б полегшити наслідки кризи як зараз, так і в майбутньому?
– Так, в Антикризовому плані зафіксовані очікування і від Верховної Ради. На розгляд ВР був поданий законопроєкт № 1196-1. З вересня минулого року його опрацьовують у комітетах. Законопроєкт потрібен, щоб запровадити в Україні європейську модель ринку залізничних перевезень. Таке зобов’язання держава взяла на себе, коли підписала Угоду про Асоціацію з ЄС. Чому це важливо? Наразі пасажирські перевезення в УЗ збиткові. Ми покриваємо цей збиток за рахунок доходів від вантажоперевезень. Але це дві різні послуги, які не мають паразитувати одна на одній. Замовником соціальних пасажирських перевезень повинна стати держава. Відповідно держава має взяти на себе зобов’язання покривати різницю між тим, що сплачує пасажир, та тим, скільки реально коштує ця послуга. Так це працює у Європі. І такий підхід допоміг би Укрзалізниці у період коронакризи (та надалі) не накопичувати збитки, а вчасно здійснювати соціальні виплати співробітникам і працювати в нормальному режимі. Втім, законопроєкт майже рік перебуває на розгляді Комітету з питань транспорту (а інші його редакції – вже декілька років). Ми закликаємо депутатів, які входять до комітету, допомогти Укрзалізниці вийти з кризи – опрацювати нарешті цей законопроєкт та подати його на розгляд Верховної Ради.
– Як ще держава могла б допомогти?
– Звільнити Товариство від сплати податку на землю. За рік УЗ сплачує близько 4 млрд грн тільки за землю! Якби зміни відбулись, ми б з липня до кінця року зекономили близько 2 млрд грн. Тобто зняли б цей тягар з нас, колективу Укрзалізниці, якому довелося працювати у режимі неповного робочого тижня та з відтермінованими соціальними виплатами. Між іншим, в інших країнах світу залізниці звільнені від земельного податку.
Ще одним можливим інструментом державної підтримки є перегляд тарифів на вантажні перевезення. Фактично у держави є два шляхи фінансувати залізницю: субсидування з державного бюджету та встановлення адекватних тарифів. Наразі тарифна система є дискримінаційною для деяких груп вантажів, існує перехресне субсидування між класами вантажів, необхідно від такої практики відмовлятись.
– Але ж Кабмін прийняв рішення щодо відстрочки виплати дивідендів Укрзалізницею до кінця року?
– Так, ефект від цього є — 750 млн грн, які зараз дуже потрібні Компанії. Але пам’ятаймо, що це відстрочка, а не скасування. Вона спрямована на покращення ліквідності УЗ у найскладніший період.
– Що може зробити простий залізничник, щоб Антикризовий план було виконано?
– Знаєте, Антикризовий план більше пов’язаний з управлінськими заходами. Тут здебільшого йдеться про дії, які можуть бути здійснені на рівні керівника підрозділу. Тому це більше відповідальність керівника за їх реалізацію. А від працівника ми очікуємо підтримки та розуміння. Якби прийняли відповідні законодавчі ініціативи щодо скасування податку на землю для Укрзалізниці, ми могли б негайно скасувати «чотириденку» та розрахувалися б із боргами щодо соціальних виплат. УЗ продовжуватиме виконувати свої зобов’язання та сплачувати заробітну плату.
Департамент корпоративної соціальної відповідальності
Фото Сергія Друченка
Довідка:
Олександр Карначев
Освіта:
Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка, магістр за спеціальністю «Міжнародна економіка».
Hult International Business School (США), магістр за спеціальністю «Міжнародний бізнес».
Трудова діяльність:
2015-2020 рр. — АТ «Укрзалізниця». Головний фахівець; заступник начальника управління тарифів Департаменту комерційної роботи; заступник директора Департаменту стратегічного розвитку та планування; в. о. директора зі стратегічного розвитку та інвестиційної політики.
2013-2014 рр. — ДП «Український транспортно-логістичний центр» (наразі філія «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця»), провідний інженер, головний фахівець.
2012-2013 рр. — «Укррічфлот», фахівець відділу претензійної роботи та страхування.
Хобі: рукопашний бій, лижний спорт.