Про головне «Не я вибрала плавання, а плавання вибрало мене», — чемпіонка Наталія Бідун

«Не я вибрала плавання, а плавання вибрало мене», — чемпіонка Наталія Бідун

У здоровому тілі — здоровий дух. З такого нехитрого слогана, відомого всім ще зі шкільної лави, для багатьох школярів починався шлях у спорті. Не стала винятком і Наталія Бідун. Нині вона — неодноразова чемпіонка України з плавання серед жінок у віковій категорії 50+, інструктор-методист, майстер спорту, який представляв Придніпровську залізницю на змаганнях. А в далеких 70-х роках минулого століття, коли Наталка переступила поріг щойно збудованого басейну фізкультурно-спортивного клубу «Локомотив» залізничного вузла Кривий Ріг, вона не могла навіть уявити, що вибирає захоплення на все життя.

Тоді скрізь у країні неначе гриби після дощу росли відомчі спортивні комплекси, басейни і стадіони. Кривий Ріг, як станція, що обслуговує гіганти гірничодобувного комплексу, звичайно, не відставав. У рекордні терміни був зведений комплекс «Локомотив», в якому під одним дахом був розміщений 50-метровий басейн з вишками для стрибків у воду та кілька спортивних залів для занять єдиноборствами та ігровими видами спорту. Розташований у самій гущавині міських житлових кварталів, він одразу став центром тяжіння для дітей різного віку. У молодого покоління з’явилася нагода реалізовувати свої найсміливіші спортивні мрії. А від охочих не було відбою: дитячі спортивні секції були переповненими.

«Правильно було б сказати, що не я вибрала плавання, а плавання вибрало мене. Так сталося, що неподалік від будинку, де я жила, побудували новий басейн. Перший раз мене туди відвели батьки. І відразу мене цей вид спорту захопив. А згодом прийшли і перші успіхи. До моменту закінчення школи я вже виконувала нормативи майстра спорту. У спортивне життя я поринула з головою в прямому й переносному сенсі цього слова. Змагання йшли одне за одним. Якісь проходили вдало для мене, якісь — не дуже. Але своє подальше професійне життя я вже не бачила поза спортом. Тому довго не вагалася щодо вибору ВНЗ. Вступила до Дніпропетровського інституту фізичної культури», — не без гордощів згадує Наталія Бідун.

Потім були роки навчання в інституті й нові все більш відповідальні старти. Хоча й фарт не завжди був на її боці, у спортивних колах того часу Наталія Бідун була добре відома як перспективна спортсменка. Проте Наталя успішно закінчила інститут і повернулася працювати до рідного клубу «Локомотив» інструктором з плавання. За кілька років молодий спеціаліст спромігся дати путівку в життя не одному десятку плавців-початківців.

Кар’єра перервалася лише на кілька років, протягом яких вона доглядала народжену доньку. А потім вона знову повернулася на колишню посаду. Але щось незворотно змінилося. Фізкультура і спорт на тлі економічних і соціальних негараздів стали все більше відходити на другий план. До того ж, це хобі стало вимагати все більше витрат, від чого рідшали охочі ним займатися. Проте, доки в басейн ходили ентузіасти, Наталія віддавала їм всю свою майстерність педагога й атлета. Однак чаша басейну дала течію і його довелося закрити. Питання з виділенням коштів на ремонт ще вирішується.

«Тренуватися я тепер їжджу до іншого басейну, який знаходиться в центрі міста. Це, звичайно, незручно. Але я вже не можу уявити своє життя без спорту. Регулярні тренування — тричі на тиждень — надають моєму життю зібраності й організованості, відганяють погані думки. Окрім цього, плавання — єдиний вид спорту, який дозволяє тримати в тонусі всі групи м’язів. А це позитивно позначається на стані здоров’я і на стані духу», — поділилася заповітним Наталія Бідун.

Говорили й про високу вартість спорядження, необхідність відповідного фінансування. Але, попри всі перешкоди, Наталі вдається займати вищі щаблі п’єдесталу пошани престижних стартів. Зовсім нещодавно — в середині липня — вона стала золотим призером у своїй віковій категорії запливу на п’ять кілометрів на відкритій воді, який проводили в Черкасах. І сьогодні вона готується до нових змагань. Але зізнається, що в спорті дедалі більше цінує не перемогу або участь, а зустріч з друзями й однодумцями.

Comments are closed.