Про головне Найдовший залізничний тунель України – гордість історичної спадщини Донецької магістралі

Найдовший залізничний тунель України – гордість історичної спадщини Донецької магістралі

Лутугинський залізничний тунель, найдовший на території України, є об’єктом інфраструктури на дільниці Родакове – Ізварине регіональної філії «Донецька залізниця», який розташований на 107 – 109 кілометрах поміж зупиночним пунктом Збірна та станцією Врубівка лінії Сіверськ – Лиха Родаківської дистанції колії. Тунель одноколійний, широкої колії. Довжина поміж порталами складає 2 062,88 метра. Має двоскатний профіль, у плані розташований по прямій. Вентиляція тунелю шахтного типу, вентиляційний ствол прокладено в районі центру тунелю та сполучено горизонтальною збійкою. Тунель розташований у породах, що являють собою перемежування шарів обводненого піщанистого сланцю й пісковику з прошарками водоносного вапняку.

Сергій Миколайович Чаєв

Лутугинський тунель було споруджено в 1913 – 1915 роках коштом приватного товариства «Північно-Донецька залізниця». Майбутня лінія Родакове – Лиха мала пройти рівнинною місцевістю, за винятком незначних височин. З метою зниження будівельних витрат слід було уникати дуже глибоких виїмок і дуже високих насипів. Для найбільшої вигідності роботи цієї дороги надалі бажано було провести її, по змозі, без крутих ухилів: або значно подовжити дорогу, закруглюючи трасу, або ж перетинати її по прямій лінії, проходячи крутими схилами й влаштовуючи величезні насипи та виїмки. Правління залізниці знайшло дуже цікаве розв’язання цього питання. Дві незначні височини були перетнуті за допомогою тунелів, що дозволило провести залізницю по прямій лінії через височини й уникнути крутих ухилів. Замість високовартісних насипів і виїмок були споруджені два тунелі, що обійшлося набагато дешевше.

Лутугинський тунель розташовано у районі кам’яновугільних відкладень, на вододілі річок Біла та Вільхова. Висота вододілу є невеликою. Його найвища точка розташована на 136 метрів вище рівня моря. Будівництво розпочалось тільки з одного кінця, оскільки з протилежного боку не була ще готова відповідна частина залізничної колії. Будівельні роботи здійснювались під керівництвом відомого інженера-колійника, власника цегляного заводу – Сергія Миколайовича Чаєва. Орієнтовний термін завершення робіт був запланований на 1 серпня 1915 року. Спершу роботи йшли дуже вдало. Однак у середині тунелю абсолютно несподівано був виявлений пливкий ґрунт. Для утримання робіт доводилося користуватися складною системою укріплень. Галерея була постійно заповнена піском на одну третину своєї висоти. Щоб усунути це явище простір між кріпленнями та ґрунтом заповнювався соломою, яка затримувала випливання піску. На завершальній стадії будівництва роботи йшли вкрай повільно. Через виявлення пливуна (водонасичена малозв’язна нещільна порода ґрунту) робітники встигали просунутися не більше ніж на один метр за добу. На щастя, водонасичена порода незабаром закінчилась й інженер С. Чаєв спромігся швидко надолужити затримку. Він вирішив пробити дві шахти від поверхні землі до рівня тунелю. Здійснити це було дуже легко, оскільки шар землі над тунелем був завтовшки у кілька десятків метрів. Через ці шахти, за допомогою лебідок, спускались робітники, доставлялись матеріали та підіймались вагонетки з ґрунтом. Від кожної шахти робочі пробивали хід в обидві боки. Таким чином відразу прискорилися роботи, і будівництво тунелю відбувалося одночасно в декількох місцях. Незважаючи на війну, роботи, що почалися в 1913 році, були цілком вдало закінчені в 1915 році, а вже в січні 1916 року на вказаній ділянці розпочався рух поїздів.

Протягом 1986 – 1989 років, з метою зменшення припливу води, було проведено реконструкцію Лутугинського тунелю. Упродовж 1994 – 1996 років з аналогічною метою було пробурено декілька систем променевих дренажних свердловин, однак на практиці це не зменшило водоприплив. Закриття розташованих неподалік шахт і припинення відкачування води викликали підвищення рівня ґрунтових вод і посилення припливу води в тунель. У 2005 – 2006 роках задля зменшення водоприпливу був здійснений капітальний ремонт тунелю. Нині Лутугинський тунель – на тимчасово окупованій частині Луганської області.

Comments are closed.