Оскільки при будівництві Дніпровської дитячої залізниці не вдалось отримати серійний вузькоколійний паровоз, будівництво локомотива для її потреб було здійснене на Дніпропетровському паровозоремонтному заводі. У дуже короткий термін активісти підприємства зібрали паровоз: котел взяли від ширококолійного маневрового паровоза, екіпажна частина (крім рами), циліндри і рушійний механізм – від списаного вузькоколійного паровоза з найближчої промислової вузькоколійки. Будку, раму і тендер довелось виготовити безпосередньо на Дніпропетровському заводі. Внаслідок малого радіусу кривих на дитячій магістралі виникла потреба обладнати локомотив нехарактерною для вітчизняних вузькоколійних паровозів бігунцеві віссю, оскільки без неї паровоз міг легко зійти з рейок при проходженні кривих. Новозбудований паровоз отримав позначення ЮП-3-01 «Юний Піонер». На фотографіях впадає в очі незвично коротка димова труба і мініатюрність всієї конструкції в цілому, що пояснюється обранням нестандартного габариту наближення будівель, обраного при проектуванні залізниці. Висота паровоза ЮП-3-01 від головки рейки до найвищої точки складала – лише 2,75 м.
У 1938 році Дніпровська дитяча залізниця (тоді – Мала Сталінська) отримала в подарунок новий паровоз серії 159, який також був ж перейменований у «Юний Піонер» і отримав позначення ЮП-4-12. 23 червня 1941 р. дитяча магістраль припинила роботу в зв’язку з початком Німецько-радянської війни. Під час окупації паровоз ЮП-3-01 був визнаний німецькими інженерами непридатним до серйозної експлуатації, і тому, варварськи понівечений до непридатного стану, локомотив був залишений прямо на території зруйнованої дитячої залізниці. Другий паровоз – ЮП-4-12 був вивезений у невідомому напрямку, і розшукати його сліди не вдалося.
У жовтні 1944 р. розпочалось відновлення дитячої залізниці. Замість втрачених локомотивів магістралі був виділений паровоз серії 159, який отримавши позначення ЮП-4-95, пропрацював на Дніпровській дитячій залізниці до кінця 1980-х років. Перший паровоз Дніпровської дитячої залізниці ЮП-3-01 – плід наполегливої праці молодих ентузіастів Дніпропетровського паровозобудівного заводу – до середини 1950-х років простояв у напіврозібраному стані на задвірках дитячого депо, а згодом – був зданий в металобрухт.