«Колективний договір плануємо підписати найближчим часом» — директор з управління персоналом та соціальної політики ПАТ «Укрзалізниця» Євген Козак

IMG_20180319_161915

Акцент 608

Яким буде Колективний договір ПАТ «Укрзалізниця», нові підходи в організації оздоровлення та відпочинку залізничників, доцільність впровадження регіональних коефіцієнтів в корпоративній системі оплати праці. Про все це розповідає директор з управління персоналом та соціальної політики ПАТ «Укрзалізниця» Євгеній Козак.

— Євгеній Валерійович, які вже етапи пройдено і які попереду на шляху прийняття Колективного договору ПАТ «Укрзалізниця»?

— На даний час ведуться робочі зустрічі зі Спільним представницьким органом (СПО), до якого входять три профспілкові організації залізничників: Профспілка залізничників і транспортних будівельників України, Вільна профспілка машиністів України, Вільна профспілка залізничників України. Власне СПО, було створено для переговорного процесу з ПАТ «Укрзалізниця» в контексті розробки єдиного Колективного договору компанії, який замінить діючу досі Галузеву угоду Державної адміністрації залізничного транспорту України.

В березні матеріали до проекту Колективного договору компанії будуть винесені на Робочу комісію, до якої увійдуть близько 40 осіб. Серед них, представники від в.о. голови правління компанії, директорів регіональних філій та філій, керівники відомчих профспілок та дорпрофсожів. У такому складі опрацьовуватимуться розбіжності, що необхідно вирішувати на рівні керівництва, в тому числі за участі в.о. голови правління товариства.

Після цього орієнтовно два місяці виділятиметься на обговорення документа в трудових колективах. Звісно, незважаючи на широке залучення профспілок та постійних консультацій з ними, можуть надійти слушні пропозиції від працівників, які потрібно буде опрацювати. І вже в травні маємо намір винести проект Колективного договору на схвалення Конференцією трудового колективу. В цьому заході візьмуть участь представники від усіх структурних підрозділів регіональних філій та філій. Саме на цій конференції має бути схвалений колективний договір. Після цього, сторони що вели діалог зможуть підписати його.

Сам по собі колективний договір, лише верхівка айсберга. Паралельно ведеться робота над обов’язковими додатками, які також необхідно виносити на обговорення. Ці документи стосуються й пільгового проїзду, навчання, режиму роботи та її оплати, багатьох інших важливих моментів. Проте тільки потім розпочнеться найважливіший етап – розробка колективних договорів на рівні регіональних філій та філій, з метою вироблення єдиного корпоративного підходу забезпечення соціальних гарантій та виплат.

— Коли орієнтовно з’явиться цей соціально важливий документ для галузі?

— Маю надію, що на кінець весни ми матимемо Колективний договір ПАТ «Укрзалізниця». Докладаємо для цього всіх зусиль. Адже в результаті корпоратизації Укрзалізниці та появи вертикалей, що формуються не за територіальним принципом, а за бізнес-процесами, з’явилося багато проблем в частині застосування чинних колективних договорів. Досить поширені випадки, коли одна структура об’єднує працівників з різних колишніх підприємств, колективні договори яких ще продовжують діяти. До прикладу, козятинське відділення філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Укрзалізниця», де пільги й гарантії робітників регламентовані трьома колективними договорами. Тобто фахівці служби кадрів, бухгалтерії чи інші, змушені вручну по кожному працівнику вибирати відповідну інформацію й володіти даними не одного, а трьох досить громіздких документів. Це дуже кропітка робота.

Отже, Колективний договір буде єдиним системним документом товариства й вбере у себе всі наразі діючі базові норми, пільги та гарантії, за виконання яких відповідатиме адміністрація ПАТ «Укрзалізниця» та профспілки. За зразком цього документу буде сформовано орієнтовно 40 колдоговорів регіональних філій та філій, що в своїй основі будуть ідентичні. Різниця між ними полягатиме у відображенні особливих умов діяльності. Так, наприклад, якщо це колективний договір регіональної філії «Львівська залізниця», то там буде норма пов’язана з роботою в гірських умовах.

— На якій стадії перебуває розробка Єдиного порядку розподілу путівок для працівників ПАТ «Укрзалізниця» і чому виникло бажання розробляти такий єдиний порядок?

— Власне, це питання досить багатогранне й не зводиться лише до механізму виділення путівок. Документ має регламентувати порядок організації відпочинку, його планування, фінансування, розподілу, видачі та викупу путівок. Зараз у цій сфері кожна регіональна філія застосовує різні механізми, що дісталися їй у спадок від державних підприємств. Є випадки коли відомча профспілка самостійно закуповує путівки у санаторії коштом членських внесків та відрахувань роботодавця на культмасову роботу. Вона надає їх працівникам та членам їхніх сімей із певною знижкою, що скрізь різна. Є випадки коли оздоровлення чи відпочинок працівників організовується коштом підприємства. В такому разі компанія відчуває більше фінансове навантаження, за рахунок податкових зборів, які не сплачує профспілка. Більше того, бажання створити єдиний порядок виникло не тільки з економічної та організаційної мети, а й в першу чергу через те, що наші працівники повинні бачити прозору систему розподілу путівок. Важливо, щоб кожний працівник розумів єдиний підхід до цього процесу, незалежно від того, де зараз працює, працював чи захоче перейти працювати в інші структури залізниці, підхід в компанії має бути однаковими для всіх.

Зараз Укрзалізниця фактично комплексно не керує процесом відпочинку та оздоровлення своїх працівників. Вони у свою чергу зіштовхуються з рядом перепон, коли хочуть відпочити чи поправити здоров’я у здравницях інших регіональних філій. До того ж, соціальна інфраструктура наразі фінансуються здебільшого за остаточним принципом. Аби змінити стан речей потрібна єдина система управління, планування витрат та фінансових надходжень до об’єктів соціальної сфери.

Зазначу, що відповідно до чинного законодавства, Укрзалізниця перераховує не менше ніж 0,3% від фонду оплати праці на рахунки профспілок для організації культурно-масових та оздоровчих заходів. Тобто це цільові виплати. Тож ми маємо розуміти, як розподіляються кошти, яким чином плануються витрати. З цього приводу маємо дискусію з профспілками, на балансі яких перебуває певна частина об’єктів. Тут нам потрібно визначити принципи взаємодії, бо фактично товариство не може вказувати чи рекомендувати профспілкам, як управляти здравницями, хоча їх утримання здійснюється коштом Укрзалізниці.

Положення про єдиний порядок розподілу путівок для працівників ПАТ «Укрзалізниця» буде додатком до Колективного договору й з третього кварталу має запрацювати. Цей документ за важкістю можна порівняти з Порядком обліку робочого часу та його оплати, над яким ми з профспілками працювали місяцями.

— Чи стоїть сьогодні на порядку денного побудова єдиної корпоративної культури та системи цінностей і переконань працівників Укрзалізниці?

— Процес формування корпоративної культури досить тривалий, бо проходить через зміну системи мислення. Це фактично, як заново навчитися ходити, писати. Для такої великої компанії, як Укрзалізниця, що працює в різних регіонах країни, це вдвічі складніше. Адже по суті треба привести до одного знаменника поведінку людей з різною культурою спілкування, як то одеситів та львів’ян. При цьому, працівники досить довгий час дотримувалися власних поведінкових стандартів, на які роботодавець практично не впливав.

Наразі ми щільно працюємо з філіями «Українська залізнична швидкісна компанія» та «Пасажирська компанія» аби розробити єдині стандарти корпоративної культури для провідників. На 2-3 квартал заплановано ряд тренінгів стосовно комунікації з пасажирами, роботи у кризових та конфліктних ситуаціях. Щоб постійно толерантно реагувати на такі речі, треба навчатися. Тобто починаємо з обличчя компанії — провідників, а далі нарощуватимемо темпи. На черзі, квиткові касири, персонал вокзалів, товарні касири інші фахівці, які працюють з клієнтами компанії.

— Як ви оцінюєте дефіцит фахівців робочих спеціальностей на залізниці?

— Кадровий голод відчуває не лише Укрзалізниця. На жаль, після буремних подій 2014 року він став ще відчутнішим. Масла у вогонь додав дефіцит робочої сили в сусідніх з Україною країнах ЄС, чиї громадяни мігрують вглиб Європейського союзу в пошуках вищої заробітної плати. З таким станом речей зіштовхуються всі країни з перехідною економікою. Втримання працівників, це безумовно завдання самої компанії, яка повинна розробляти мотиваційні заходи, аби бути конкурентною на ринку праці. Втім, одночасно повинна бути й системна політика держави.

Один з елементів закріплення кадрів – нова система оплати праці. Правда, кілька останніх хвиль підняття заробітної плати працівникам компанії, здійснювалися так би мовити рівним шаром, без урахування нюансів кожного конкретно регіону. Наразі, триває дискусія з профспілками щодо впровадження регіональних коефіцієнтів, які орієнтуватимуться на ситуацію, що склалася на місцевому ринку праці.

Знову наведу приклад Козятинського вузла, де працює понад 2500 працівників. Середня заробітна плата в місті — 6,5 тис. грн, а у козятинських залізничників – від 6,5 до 8 тис. грн. Тобто ми конкурентні на козятинському ринку праці. У Львові, Дніпрі, Києві, та інших великих місць із заробітною платою до 9 тис. грн ми суттєво програємо. Тож доцільно вивчити в яких регіонах й з якими роботодавцями ми конкуруємо. Сподіваюся, що профспілка погодиться з цим й наступне підвищення заробітної плати буде з урахуванням регіональних коефіцієнтів. Не знаю в якому вигляді вони будуть: доплати чи зміна розмірів часових тарифних ставок – це буде елементом дискусії.

Втім, заробітна плата — це лише один з інструментів закріплення кадрів. Закордон в першу чергу виїздять молоді люди. Для них Укрзалізниця – з точки зору технологічних процесів — архаїчна компанія. Молоді фахівці хочуть гарно обладнаних робочих приміщень, з системою вентиляції та сучасним устаткуванням, більш гнучким графіком роботи та сучасним менеджментом процесів. Тож важливим завданням компанії є модернізація обладнання, осучаснення виробничих процесів, розвиток керівників щодо нових систем управління персоналом.

— На завершення хотілося б запитати, чим для вас стала Укрзалізниця?

— Думаю, що це спосіб життя. В першу чергу тому, що я ставлю завданням втілювати дієві механізми роботи, що покращать чи вдосконалять діючі бізнес-процеси Товариства. А для цього потрібна системність. Саме тому залізниця для мене асоціюється зі способом життя, адже досягнути дійсно якісного результату можна тільки при щоденній, системній, наполегливій праці всіх учасників процесу.

Теги:

Можливо вас також зацікавить: